Никифорівська
ЗОШ
I-ІІІ ступенів


Вітаємо Вас Гість     


Архів
«  Березень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Історія нашої школи

Перша церковно-приходська школа в с.Никифорівка була відкрита в 1890 році. В ній було 15 учнів і їх навчав псаломщик Білоусов Олександр Іванович. В 1899 році відкрилася школа в селянській хаті, в якій навчалось 5-6 дітей, які не вміщалися в церковно-приходську школу, їх вчив Гребінюк Павло Матвійович.
Взагалі дітей вчили в тих хатах, де були грамотні люди, головним чином демобілізовані солдати. Одна з таких шкіл розташовувалась в хаті Петра Резниченка , який після 25-річної служби артилеристом на кораблі Чорноморського флоту став вчителем у своєму селі. Прищеплена йому жорсткість на військовій службі з точністю застосовувалася їм і до своїх вихованців. Ніяких книг та зошитів в учнів не було. Писали вони на дерев'яних дощечках крейдою слідом за вчителем, заучуючи на пам'ять «Отче наш» та інші молитви.
В 1900 р. відкрилася земська трикласна школа, де навчалося близько 45 учнів, в цьому ж році вчитель Воробйов почав будувати церковно-приходську школу, яка була відкрита в 1901 р., в ній навчалося 40 дітей.
 В 1908–1910 роках працювали вчителями революціонери: Соловйов Іван Михайлович в с.Майорівка і Кравченко Іван Єпіфанович в с.Никифорівка. У 1910 році в селі при школі була відкрита земська бібліотека. У ці ж роки влада (земство) почала будівництво двоповерхової шкільної будівлі в центрі села Никифоровка з трирічним навчанням в якому після його здачі в експлуатацію в 1912 році навчались діти багатих селян. До цього в селі біля церкви, школою служила невелика селянська хата з одним учителем. Підліток бідного селянина, Говтва Юхим Миколайович за допомогою Соловйова І.М. та Кравченка І.Є. вступив у Слов'янську церковну учительську школу.
Будівля цієї школи була зруйнована в роки Першої світової війни. На той час в школі було 160 учнів.
В школі проходили таємні збори учасників підпільної соціал-демократичної організації більшовицького направлення, на них читалися революційні твори, обговорювалися різні питання, які стосувалися життя села. Священик Гаврила Якубович з усіх сил намагався потушити вогонь ненависті народних мас до своїх гнобителів. Як звір він кидався на невинних людей. Одного разу був такий випадок. На уроці «божого слова» учень, Решетняк Євлампій Іванович, під промінням весняного сонця поклав голову на парту і закрив очі. Священик підійшов до хлопчика і з усієї сили вдарив його «Законом божим», що в нього все обличчя залилося кров'ю. В класі почувся плач хлопчика. На цей плач до класу прибіг вчитель Кравченко Іван Єпіфанович. Дізнавшись в чому справа, вчитель схватив священика за шию і спустив його з крильця школи. Ображений священик передав цю справу в Слов'янський Єпархіальний суд.
У дні святкування Святої трійці, коли на сільському кладовищі зібралося багато людей, із Слов'янська приїхало вісім кінних поліцейських. Залишивши кладовище поліція поїхала до школи, яка знаходилася в центрі села, коло церкви. В школі в учительській кімнаті знаходився вчитель Кравченко (ця кімната слугувала йому і квартирою). На столі вчителя крім зошитів та книжок лежали і листівки. Ці листівки приніс йому учень Слов'янської школи Говтва Ю.М. Після перевірки вчителя Никифорівської школи поліцейські поїхали до Слов'янська. В цей момент Кравченко швидко пішов в Федорівську школу до вчителя Соловйова І.М., щоб попередити його про наліт поліцейських, одразу ж на них нагрянули ті ж самі люди. Вони забрали надруковані листівки, гектограф та знайшли зброю. Ця операція доводить, що їх хтось зрадив. В цей же день всі члени організації були заарештовані і відправлені в Сибір. Серед них були і вчителі Соловйов І.М., Кравченко І.Є. Наш земляк, справжній народний вчитель , Соловйов І.М. був закатований царськими катами і не повернувся в свою школу. Помер він в 1916 в далекій та холодній Сибірі.
В 1916р. в селі при школі була відкрита земська бібліотека.
В 1916 - 1918 роках залишилося в школі 80 учнів, а 54 дітям було відмовлено в навчанні. Навчання велося російською мовою. Говтва Ю.М. працював в школі з 1918 року.
В кінці 1918р. партія більшовиків м.Слов'янська доручила вчителю Говтві Ю.М. сформування із окремих партизанських загонів міст і сіл Донбасу 11 українського полку.Так наш сільський учитель став першим командиром 11 українського партизанського полку.
В кінці 1920 р., після демобілізації, Говтва Ю.М. став вчителем в с.Никифорівка, де працював більше 40 років і пішов на пенсію.Під керівництвом Говтви Ю.М. в селі працювали гуртки лікбезу.В роки І та II п'ятирічок школа стала середньою.
В роки Великої Вітчизняної війни і перед її початком директором школи працював Ткаченко А.С., вчителями Говтва Ю.М., Ворона М.Ф. Вчителька Ворона Марія спасла льотчика, який спустився на парашуті з підбитого фашистами літака. Пораненого і обгорілого, Марія затягла його на горище своєї хати, де він перебував біля двох місяців. Так як її життя було в небезпеці, то вона про свою таємницю розповіла подругам Після одужання подруги переправили льотчика через лінію фронту. Це було в травні 1942 р. Але дівчата викликали підозру у фашистів. За ними почали стежити і пішли на підлість. Німці підіслали зрадника під виглядом радянського солдата, що втік з полону. Дівчина йому повірила і розповіла про льотчика. Ранком фашисти арештували дівчат і відправили до м.Краматорська, де після допитів їх стратили.
Після Великої Вітчизняної війни до Никифорівської школи прийшли працювати молоді вчителі: Говтва Є.Ю.(син Говтви Ю.М.), Гребінюк Є.І., Чорноштан К.Т., Лагута М.Ф., Сироватська П.Д., Біліченко Н.А., Нестеренко З.Т., Завертайло Г.І., які є ветеранами педагогічної праці (більшість з них нині покійні).
В 1973 році на новому місці в с.Никифорівка була побудована двоповерхова школа, яка була 8 - річкою. В 1983 році були побудовані навчальні майстерні та їдальня. З 1985 р. діти почали навчатися в школі з 6 років. В 1990 році, в столітній ювілей освіти в с.Никифорівка, до діючої школи здійснили добудову. В цьому ж році школа була реорганізована в середню школу. В 1992 році школа отримала статус україномовної. З 2004-2005 н.р. введено профільне навчання за двома напрямами: суспільно - гуманітарним та спортивним. В 2007 році – технологічний профіль.
Директорами школи були: Ткаченко А.С. з 1933 по 1941 р., Говтва Ю.М. з 1941 по 1953 р., Говтва Є.Ю. з 1953 по 1968 р., Шуліпа В.П. з 1968 по 1970 р., Василюк М.А. з 1970 по 1975 р., Божемовська Г.В. з 1975 по 1978 р., Тарадайко М. з 1978 по 1980р., Медведько В.М. з 1980 по 1982 р. З 1982 року школу очолює Руденська Любов Павлівна.
За останні роки школа випустила золотих медалістів: Лазарєва Миколу, Ляшенка Олександра, Руденську Юлію, Стор'єву Катерину та срібного медаліста – Тесленко Людмилу.
В школі є своя педагогічна династія. Вчитель Дерябіна Н.Г. є членом цієї династії, яка нараховує більш ніж 150 років педагогічної праці. Її прадід Гакало М.Т. 50 років працював вчителем. ЇЇ дід Ткаченко А.С. працював директором Никифорівської школи. ЇЇ двоюрідний дід Тарануха І.М. працював директором Покровської школи. Її бабуся Ткаченко В.М. працювала вчителькою в Никифорівській школі. ЇЇ мати Решетова С.А. вчитель української мови і відома поетеса рідного краю.


Ткаченко А.С



Шуліпа В.Т


Говтва Є.Ю. Ворона М.Ф.
Гребенюк Є.І. Божемовська В.Г.
Вхід на сайт

Гаряча лінія
Національна дитяча гаряча лінія

Для вирішення питань, що стосуються збереження життя та здоров’я, а також захисту прав та інтересів дитини учням та батькам можна звертатися до заступника директора з навчально-виховної роботи Платонової Олени Володимирівни.
Свята, події
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
1